Voices from Europe & Central Asia
Syndicate content

Add new comment

Ліквідація правових бар'єрів у сфері жіночої зайнятості: Як це впливає на транспортно-логістичний сектор України?

Nato Kurshitashvili's picture
Also available in: English
Roads in Ukraine

Зі 173 країн, які взяли участь у дослідженні під назвою Women, Business and the Law («Жінки, підприємництво і право»), близько 100 мають обмеження для не вагітних жінок та тих, що не годують, у виборі такої ж економічної діяльності, якою займаються чоловіки. Ці країни включають в себе досить багато країн колишнього Радянського Союзу, які, попри гендерно-нейтральні правові рамки, накладають такі правові обмеження, як заборона на працевлаштування жінок у певних галузях економіки та/або на роботу вночі.

Значну частину цих обмежень можна знайти у транспортно-логістичному секторі, який в більшості країн забезпечує високооплачувану та стабільну зайнятість для багатьох людей.

У Росії, наприклад, жінкам заборонено виконувати 456 різних видів робіт: починаючи від роботи водія вантажівки, що перевозить сільськогосподарську продукцію до провідника вантажного поїзда. У Киргизькій Республіці жінкам заборонено виконувати до 400 видів робіт, включаючи роботу водія вантажного автомобіля вантажопідйомністю понад 5 тонн та водія міжміського пасажирського автобуса на 14 або більше місць.

Цілком імовірно, що в радянські часи більшість цих обмежень були впроваджені з метою захисту здоров'я жінок, оскільки вони стосуються переважно галузей, які становлять потенційну загрозу репродуктивному здоров'ю.

Проте з удосконаленням заходів охорони здоров'я та безпеки на робочому місці, а також автоматизації деяких з цих робочих місць, такі обмеження застаріли, а їхні наслідки для жінок та для суспільства, в цілому, залишаються значними та дискримінаційними: вони призводять до професійної сегрегації на ринку праці та пов'язаної з цим різниці в оплаті праці між чоловіками і жінками, оскільки більшість робочих місць, які потрапляють під обмеження, також належать до однієї з найбільш оплачуваних галузей - логістики та управління ланцюжками поставок.

Не тільки жінки зазнають негативного впливу. Обмеження також завдають шкоди підприємствам, оскільки гендерні бар'єри при заміщенні вакантних посад зменшують наявний «пул» талановитих кандидатів, який підприємства можуть використовувати, і шкодять економіці загалом. Дослідження показують, що менший рівень правової дискримінації жінок пов'язаний з більш високою участю жінок на ринку праці та що значні макроекономічні вигоди можуть бути досягнуті тоді, коли жінки зможуть повніше брати участь у зайнятості на ринку праці.

За даними Міжнародного валютного фонду, багато країн отримали б збільшення ВВП від 15% до 34% після подолання гендерних прогалин щодо участі жінок на ринку праці та у жіночому підприємництві. 

Як ми і сподівались, за останнє десятиліття світ побачив низку країн, які скасували свої трудові норми радянських часів. Останні зміни стосуються України, яка лише нещодавно скасувала наказ Міністерства охорони здоров'я № 256, який протягом десятиліть забороняв жінкам працевлаштовуватись за 450 професіями.

Ліквідація правових бар'єрів щодо зайнятості жінок може створити сприятливе середовище для розвитку гендерної рівності через проекти Світового банку (та інших учасників процесу економічного розвитку) в Україні, особливо в галузях, де існує найбільше заборон, таких як транспорт та логістика.

Наразі Банк підтримує Україну в процесі формування Стратегії сталості в галузі логістики з метою допомогти країні реалізувати свій логістичний потенціал та вдосконалити навички та послуги, пов'язані з транспортом та логістикою.

Одна з найактуальніших проблем, з якими стикається сектор, - це зниження доступності кваліфікованих працівників, оскільки кількість професійних водіїв та працівників, що обслуговують автотранспортні засоби знизилась, що частково відповідає міграційним трендам, в бік отримання високооплачуваної роботи за кордоном, а також необхідність підвищення кваліфікації тих, хто залишається на ринку.

Крім того, очікується, що Україна як один з провідних експортерів зерна в світі, суттєво наростить експорт у наступному десятилітті, тим самим збільшуючи попит на зростання зайнятості у галузі зернової логістики. У зв'язку з цим, відкриття раніше заборонених посад для жінок має потенціал, який допоможе галузі краще керувати своїми кадровими потребами, забезпечуючи залучення й іншої половини населення.

Слід зазначити, що окрім правових бар'єрів існують «м'які» бар'єри, які продовжують перешкоджати доступу жінок до зайнятості в галузі, включаючи гендерні стереотипи, які впливають на вибір спеціальності студентами чоловічої і жіночої статі; поширеність робітничої культури, де домінують чоловіки; негнучкі та непривабливі умови працевлаштування та питання охорони здоров'я та безпеки на робочому місці.

Тим не менш, для подолання гендерних прогалин у сфері зайнятості у цій галузі потрібні багатогалузеві втручання. Це включає роботу з професійними навчальними закладами для заохочення участі жінок у відповідних курсах та забезпечення профорієнтаційної роботи перед працевлаштуванням, паралельно співпрацюючи з логістичними компаніями для вдосконалення відповідної політики та практики рівних можливостей для створення сприятливого середовища для жінок, щоб вони могли знаходити роботу, і, що більш важливо, - залишатися зайнятими.

Нині майже 25% всіх людей, зайнятих у секторі транспорту та складської діяльності, - це жінки, і більшість з них, ймовірно, зосереджені на «жіночих» посадах, таких як адміністративна робота та продажі. За даними опитування підприємств, проведеного Світовим банком, лише 2,9% опитаних підприємств України, у категорії «машини та обладнання» мали жінок-власників, порівняно з 97,1% підприємств у тій же категорії, які належать чоловікам. 

Нещодавні регуляторні зміни є кроком у правильному напрямку для України з метою вирішення гендерних проблем, які затримують розвиток транспортного та логістичного секторів. Це також сприятиме гендерній рівності більш сталого сектора логістики, де сталість може стосуватися не тільки застосування «зелених» та більш ефективних практик, а й кращих практик управління людськими ресурсами, що серед іншого, включає рівні можливості працевлаштування для жінок та чоловіків у цьому секторі.