Реалізація економічного потенціалу біженців у Європі та Центральній Азії

Щороку 20 червня Всесвітній день біженців привертає увагу до мільйонів людей по всьому світу, які залишили свої країни, рятуючись від конфліктів, насильства чи переслідувань. У Європі та Центральній Азії кількість біженців зросла з 2 до 14 мільйонів у 2023 році, значною мірою внаслідок війни в Сирії та нещодавнього повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що спричинило серйозні гуманітарні кризи.

Наразі в регіоні проживає 40% від загальної кількості біженців та шукачів притулку у світі. Переважна більшість мігрантів до регіону, однак, залишаються економічними мігрантами: 1 з 7 мігрантів до країн Європи і Центральної Азії та Європейського Союзу є біженцями.

Значний і раптовий наплив біженців може стати викликом для країн, що їх приймають, часом створюючи надмірне навантаження на державні служби. Перші роки після прибуття сирійських біженців до Туреччини продемонстрували, що за відсутності офіційних можливостей працевлаштування біженці зосереджуються на тіньовій економічній діяльності, і це може призвести до скорочення робочих місць для місцевих мешканців у певних секторах.

З цих причин біженці іноді сприймаються як «тягар», що виснажує економіку країн, які їх приймають, і забирає робочі місця у місцевих мешканців.

Але таке сприйняття є хибним. Насправді, за наявності політики, спрямованої на розкриття економічного потенціалу людей, біженці можуть стати активом для країн, які їх приймають, і сприяти економічному зростанню.

Біженці приносять з собою навички, які можуть бути дуже цінними, особливо для країн Європейського Союзу, країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються у Європі та Центральній Азії. Адже держави стикаються з кризою старіння населення та дефіцитом робочої сили в деяких секторах. Однією з причин доброзичливого ставлення до українських біженців була їхня здатність заповнити дефіцит робочої сили на ринку праці, наприклад, у Польщі. З часом присутність біженців також сприяє переходу місцевих працівників до професій, які вимагають вищої кваліфікації.

Досвід минулих хвиль біженців у Європі та Центральній Азії

Нещодавні хвилі біженців у Європі та Центральній Азії підкреслили важливість створення механізмів розподілу відповідальності між країнами для пом'якшення наслідків раптового припливу біженців. Незважаючи на те, що біженці все частіше долають великі відстані, вони все ще непропорційно часто переїжджають до сусідніх країн, як, наприклад, сирійські біженці до Туреччини або українські біженці до Польщі.

Біженці, як правило, залишаються переміщеними особами впродовж тривалого часу: наприклад, через понад 13 років після початку війни в Сирії багато біженців досі не можуть безпечно повернутися додому. У цьому контексті сприяння використанню навичок біженців може не лише покращити їхню здатність забезпечувати себе засобами до існування в довгостроковій перспективі, але й збільшити потенціал для отримання економічних вигод і зменшити пов'язані витрати в країнах, що приймають біженців.

Зазначені заходи стали найкращими практиками для сприяння цьому процесу:

• Розвиток і зміцнення інституційної та управлінської спроможності щодо підтримки біженців. У 2014 році Туреччина розробила національну стратегію підтримки вимушених переселенців з Сирії та створила Президію з управління міграцією для нагляду за гуманітарним реагуванням.
• Сприяння ранньому доступу біженців до послуг та підтримки. Цього можна досягти шляхом швидкого надання статусу тимчасового захисту, створення єдиних приймальних центрів, які можуть оцінити характерні особливості та потреби біженців, а також координувати надання підтримки та послуг, і запровадження програм грошових виплат, які дозволять біженцям задовольнити їхні нагальні потреби.
• Інвестування в інтеграцію біженців на ранньому етапі. Надаючи біженцям легальні шляхи до працевлаштування, країни, що їх приймають, можуть допомогти їм забезпечити засоби до існування та сприяти економічному зростанню, водночас зменшуючи державні витрати. Наприклад, рівень зайнятості українських біженців був вищим, ніж під час попередніх хвиль прибуття біженців, завдяки директиві ЄС від березня 2022 року, яка полегшила їм доступ до житла, охорони здоров'я, освіти та ринку праці. Скандинавські країни та Німеччина інвестують у мовну підготовку біженців, а також проводять оцінку їхніх навичок та кваліфікації на ранніх етапах. Це запобігає зниженню професійного рівня і гарантує, що переміщені особи зможуть повністю розкрити свій потенціал на ринку праці. Ці країни також визначили регіони, де попит на робочу силу вищий, і допомогли біженцям оселитися в цих місцях.
• Надання вразливим верствам місцевого населення доступу до програм підтримки. Забезпечення доступності ініціатив з надання підтримки місцевому населенню, яке її потребує, може допомогти пом'якшити негативні наслідки припливу біженців, а також покращити соціальну згуртованість. У Туреччині громади, що приймають біженців, мають право на участь у програмах на ринку праці, запроваджених з метою підвищення рівня працевлаштування сирійських біженців та покращення результатів працевлаштування.

У Всесвітній день біженців країнам регіону необхідно замислитися над отриманим досвідом і прискорити зусилля з розробки власних механізмів інтеграції біженців. Це не лише підтримає мільйони вразливих біженців у Європі та Центральній Азії, але й допоможе побудувати більш інклюзивну та стійку економіку, здатну протистояти викликам, з якими стикається регіон.